Дільничний офіцер поліції Микола Семенович Оношко скинув куртку з капітанськими погонами на спинку розхитаного від довгих років життя стільця і відчинив вікно. У кабінеті було спекотно і задушливо. Вік брав своє, але кілька глибоких вдихів і ласкавий вечірній вітерець, насичений знайомими запахами та звуками рідного села, повернули йому працездатність.